Хто кришує ліс
Або як на Черкащині очищають ліс…від дерев
Інспектори з охорони навколишнього середовища спільно з правоохоронцями виявили у селі Думанці Черкаського району незаконну вирубку дерев. Про це повідомляє сайт Державної екологічної інспекції Центрального округу. Зокрема, у Фейсбуці з’явились світлини вантажівок з причепами, які завантажені колодами, – що й обурило мешканців області.
Важко уявити, що колись на Черкащині зникнуть ліси. Проте тенденції останнього часу вказують, що це досить реальна перспектива.
Експерти не можуть назвати, скільки саме лісів вирубується браконьєрами, проте зазначають, що темпи вирубки зростають. Щоб відновити зелені насадження Черкащини, знадобиться щонайменше
50-60 років.
"Протягом минулого року офіційно на Черкащині було зафіксовано 95 випадків незаконної вирубки лісу. Обсяг виявлених незаконних рубок становив 188 кубометрів деревини. Якщо перевести статистику у зрозумілі людині форми, то на Черкащині браконьєри вирубали дерев об’ємом у три великі лісовози, але ці цифри занадто занижені. Це десь 15% від того об’єму лісів, що реально вирубуються. Адже на Черкащині ніхто не займається моніторингом повної картини ситуації"
З приходом до влади команда президента Володимира Зеленського почала підпорядковувати сферу лісового господарства. Експрем'єр Олексій Гончарук почав роздавати доручення і проводити показові наради.
Зокрема, він доручив забезпечити з
1 лютого 2020 року в Україні повноцінне функціонування централізованого обліку деревини, а також дав доручення МВС, Держлісагентству та Держекоінспекції безперервно запобігати незаконним вирубкам лісів та виявляти порушення. Владі постійно доводиться чути від суспільства про незаконні вирубки, чорних лісорубів та контрабанду лісу, скаржився тоді прем'єр.
В обласному управлінні лісового та мисливського господарства запевняють, що усі зрубані площі обов’язково заліснюють. Проте громадські активісти не довірились і почали власноруч боротися зі знищенням та вивезенням дерев з черкаських лісів. Одним із перших районів в якому почалися дії проти масової вирубки деревини, став Черкаський, а саме село Думанці. За словами жителів, ще у квітні минулого року Володимир Куниця, член громадської ради при Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, особисто вів боротьбу з винищенням лісів, які вирубувалися заради випалу вугілля з деревини.
«Якщо подивитися на Черкащину з висоти пташиного польоту, то можна побачити, як у шаховому порядку зникають місцеві ліси. Але тільки за один день, чергуючи на дорозі з обіду до вечора, я зафіксував 57 вантажівок з лісом», – зазначав Володимир Куниця.
Місяць тому у селі Думанці поліція затримала транспортний засіб із причепом, який перевозив 50 колод дубу. При перевірці вантажу з'ясувалося, що фактична кількість і якість деревини не відповідає зафіксованому у документах. «Помилилися» лісівники й із визначенням діаметра та довжини лісоматеріалів.
Анатолій Пилипась, майстер лісу Черкаського держлісгоспу наголосив, що всі, хто причетний до схем розкрадання деревини, всі недоброчесні працівники лісової галузі, а також власники незаконних пилорам, не залишаться без покарання.
«Я неодноразово чув звернення громадян про незаконну рубку лісу. Звертали увагу на зловживання у лісовій галузі й депутати обласної ради. На жаль, чимало звернень громадян були анонімними. Чому? Тому, що є недовіра до керівників лісів, яка складалася роками. Тому нам потрібно показати не лише наміри, а довести конкретними діями, що ми «не в долі». І знищення лісу не допустимо,» – говорить Пилипась.
Про значне збільшення випадків незаконної вирубки і збуту деревини та про зловживання у лісовій галузі загалом говорить Наталія Сергеєва, голова Думанецької сільської ради
– Особливо активізувались нечисті на руку люди під час режиму карантинних обмежень. – З нашого Чорнявського лісництва було затримано транспортні засоби, в яких перевозили величезні колоди сорту дубу. Виявилося, що документи на цінну деревину були сфальшовані. Збитки, завдані державі зловмисниками, орієнтовно становлять півмільйона гривень.
Масштабність незаконного розкрадання лісових ресурсів – це незадовільна робота у цій сфері правоохоронних та природоохоронних органів. Така думка й Наталії Федини. Активістка та жителька села зафіксувала вивезення з лісового масиву великої партії соснової деревини 16 квітня цього року у Черкаському районі й виклала фотознімки у соціальних мережах.
"Поки в країні війна, поки люди всі сили кинули на боротьбу з вірусом, нас грабують! Ці колоди везуть із Чорнявки. Кожного дня зустрічаю у тому районі вантажівки з причепами. Не вірте нікому, хто говорить про санітарну вирубку. Пилорами працюють нині без вихідних у дві-три зміни. Їх робітники кажуть, що такої гарної деревини давно не бачили,"– пише Наталія.
За його словами, щоб піймати браконьєрів у селі Думанці, активістам доводиться проводити цілі пошукові операції. Таким чином у березні активісти виявили десятки випадків незаконної вирубки, де одного разу довелось виявити 106 пнів зрізаних дерев породи дуб, ясен, клен. Але злодіям часто вдавалося уникати відповідальності.
«Часто бувало, що затримуємо машину з лісом, викликаємо правоохоронні органі, екологічну інспекцію, а наступного дня виявляється, що у тих, хто вивозив ліс, раптово з’явилися усі документи», –зазначає Анатолій.
Якщо говорити про сьогоднішню ситуацію, то через електронну систему «Прозорро.Продажі» можна спостерігати, що реалізується лише 25% великих партій деревини, що продають державні лісгоспи. Це дані, які надає державна система електронного обігу деревини, що дозволяє відстежувати шлях кожного дерева від лісгоспу до переробного підприємства. Однак вона не охоплює всі ліси країни. До того ж, кримінальна відповідальність за закупівлю незаконно заготовленої деревини відсутня.
На жаль, навіть після проведеної головою сільської ради Наталії наради відповідей від посадовців ніхто не отримав. І це не дивно. Правоохоронні, судові органи виявляють "дивну" лояльність до тих, хто наживається на народному добрі, розкрадає його неоціненне багатство – ліс. Нещодавно, наприклад, суд відпустив додому затриманого за службове зловживання директора Черкаського військового лісництва. Восьмий місяць триває розслідування у Кам'янському відділі Смілянської міськрайонної прокуратури справи про незаконну вирубку дубів у легендарному Холодному Яру, що належить до Креселецького лісництва Кам'янського держлісгоспу. Ще у серпні 2019 року крадіїв лісу за сигналом місцевого населення поліція застала на гарячому – під час вивезення без дозвільних документів особливо цінної породи деревини. Втім, задокументованого, очевидно, для слідчих замало, бо й досі фігурантам кримінального провадження навіть не оголошено про підозру...
І прокуратури, і суди, і державні природоохоронні служби дуже добре знають схеми, за якими не один рік "працюють" недоброчесні працівники лісової галузі, розповів колишній майстер лісу Валентин (прізвище якого не варто говорити) , який не вписався у "розклади" лісгоспу й звільнився з роботи. Однак кругова порука, корупція, кумівство і жадоба до збагачення продовжують робити свою чорну справу. Систематичні зловживання у лісництвах кидають тінь і на справжніх, чесних трудівників лісу, затьмарюють їх велику, копітку роботу з відновлення лісових ресурсів.
Ось чому питання про те, хто розірве порочне коло зловживань у лісовій галузі, нині особливо на часі. І, можливо, саме з Черкащини розпочнеться оздоровлення лісового господарства у прямому і переносному значеннях. На вже згаданій нараді головний лісничий Думанської ради заявив, що не піде на жодні компроміси у справі наведення законності та порядку у лісгоспах. Лісівник Анатолій дав доручення створити робочу групу , щоб "розробити алгоритм впорядкування питань обліку, зберігання, підготовки до санітарних рубок, завчасного інформування контролюючих органів тощо"
Тим часом Роман Новицький пропонує свої методи контролю за процесами вирубки та засадження нових дерев. «Іде повне варварське знищення. Почнемо з того, що вже давно забули, коли робили інвентаризацію зелених насаджень, їх кількості, їх стану. І навіть те, що висаджують нові дерева, – це крапля і зовсім не те, що потрібно. Уже стоїть питання охорони не лісонасадження, а кожного листочка. Тому, насамперед, необхідно провести екологічний аудит дерев, зробити їхню інвентаризацію та створити картотеку. І робити це мають лише незалежні спеціалісти разом із громадськими активістами», – зазначає екоактивіст.
